поміркувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поміркуватися — дієслово доконаного виду поміркувати розм., рідко … Орфографічний словник української мови
поміркування — я, с. 1) Дія за знач. поміркувати і поміркуватися. 2) діал. Розсудливість, розважливість … Український тлумачний словник
поміркуватися — у/юся, у/єшся, док., розм., рідко. Те саме, що поміркувати 3) … Український тлумачний словник
попоміркувати — у/ю, у/єш, док., розм. Міркувати тривалий час; поміркувати добре … Український тлумачний словник
нагадуватися — уюся, уєшся, недок., нагада/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) розм. Відновлятися у пам яті; пригадуватися. 2) тільки док., розм. Прийняти рішення після деякого роздуму, вагання; надуматися. 3) тільки док., діал. Розміркувати, поміркувати … Український тлумачний словник
помедитувати — тую, туєш, Ол. Поміркувати, розміркувати … Словник лемківскої говірки
метикуватий — а, е, розм. 1) Те саме, що метикований. 2) Такий, над яким треба добре поміркувати. Метикувата задача … Український тлумачний словник
розметикувати — у/ю, у/єш, док., перех., розм. Розважливо поміркувати, подумати про що небудь або над чимсь … Український тлумачний словник
намысьлятися — мысьлямся, ляшся, Ол. Роздумувати, подумати, надуматись, поміркувати. Над тым треба ся намысьліти … Словник лемківскої говірки